Кириченко Степан

Кириченко Степан (1911-1988)

Кириченко Степан Андрійович - видатний український графік, живописець, монументаліст. Народився 1911 року на Житомирщині. З 1934 по 1941 рік навчався в Київському художньому інституті у Налепінської-Бойчук, М. Рокицького, О. Сіротенка. Під час 2-ї світової війни (1941–43) перебував в евакуації в Красноярську, де працював художником агітпоїздів, задіяних на Сталінградському та Південно-західному фронтах.

З 1943 по 1945 мешкав і працював у Москві. Разом з іншими колегами брав участь в оформленні мозаїкою Палацу Рад у Москві (1945), монументально-декоративному розписі Головного павільйону та павільйону УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві (1950-1954).

З 1941 року член Спілки художників УРСР. З 1943 року брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. З 1954 року працював в Києві. З 1955 року працював із співавторстві з Надією Клейн.

Заснував та очолив мозаїчну майстерню у Києві, а згодом — і секцію монументального мистецтва. З 1958 по 1980 рік був головою секції монументального мистецтва Спілки художників УРСР.

Автор численних відзнак.

Помер у 1988 році у Києві.

Мозаики та стінописи:

- портрет Кобзаря, 1940

- Мозаїчний подіум пам'ятника Миколі Ватутіну в Києві, 1948 (скульптор пам'ятника Є. Вучетич, архітектор Я. Білопрольський), площа панно 35 кв.м. У лютому 2023 року пам'ятник було демонтовано

- портрет Й. В. Сталіна, 1940ті, Національний Музей Українського мистецтва, Київ та портрет В. І. Леніна, 1947, Національний Музей Українського мистецтва, Київ

- оформлення павільйону УРСР на Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві (1950-1954): мозаїки головного залу павільйону, вітраж „Переяслівська Рада“ (1952) головного входу павільйона УРСР, золоті мозаїчні скульпури

- стінопис «Сільське господарство», 1955, у співавторстві з Н. Клейн, В. Кушнір, Г. Шпонько, А. Янін, у головному павільйоні виставці досягнень народного господарства УРСР в Києві

- стінопис у павільйоні „Тваринництво“, 1954-1957,  на виставці досягнень народного господарства УРСР в Києві, назва „Вручення перехідного Червоного прапора у трудовому змаганні“, інша назва «Підсумки змагання»

- станкова мозаїка „Урожай“, 1957, у співавторстві з Надією Клейн, на ювілейній республіканській виставці у Києві (1957 р.) було оцінено як визначне явище в українському радянському мистецтві. Використали ефектний прийом поперемінного вкладання мозаїки, так званої «мозаїчної гравюри», що полягає у виявленні поздовжніх швів між рядами кубиків смальти

- статуя „Україна“ у місті Черкаси (або монументально-декоративна статуя „Хліб-Сіль“, скульптура та мозаїка), 1960, скульптор Іван Макогон, художник Степан Кириченко у співавторстві з Надією Клейн

- станкова мозаїка „Підкорювачі цілини“, 1960, у співавторстві з Надією Клейн

- триптих «Наша дума, наша пісня не вмре, не згине…», 1960, у співавторстві з Надією Клейн (оцінено на ювілейній республіканській виставці у Києві 1957 р.)

- мозаїка «Та не однаково мені», 1961, у співавторстві з Надією Клейн

- станкова мозаїка «Нічого кращого немає, як тая мати молодая…», 1963, у співавторстві з Надією Клейн 

- станкова мозаїка «Гуцульська мелодія», 1963, з Надією Клейн 

- мозаїка "У нашім раї на землі“, 1963, з Надією Клейн

- килим „І мене в сім'ї великій…“, 1964, з Надією Клейн

- диптих „Кобзар“ 1964  та „От де, люди, наша слава, слава Україні…“ 1967 у кінотеатрі ім. Тараса Шевченка, з Надією Клейн, пізніше портрет Тараса Шевченка (cпочатку мозаїку з Тарасом установили в музеї Шевченка, а потім перенесли в кінотеатр)

- станкова мозаїка „Чорнова“ 1966, з Надією Клейн

- панно на фасаді кінотеатру «Аврора», 1966, бульвар Перова 36, Київ, у співавторстві з Н. Клейн, П. Грачевим. Кінотеатр знесли у 2005—2006 роках разом з мозаїкою

- Панно „Українська пісня“ на торці готелю Інтуріст, 1967, з Надією Клейн

- мозаїка Україна (1969, с. Мрин Носівського р-ну Черніг. обл.) — на будівлі сільського будинку культури. Будинок культури був урочисто відкритий у 1970 році до 100-річного ювілею Леніна.

- мозаїка Лісова пісня, 1971, парк у Ялті, у співавторстві Надією Клейн

- мозаїка «Геній М. Гоголя» (інша назва „Гоголь на Украіне“) 1971-1975, дворец культури курорту „Миргород“ (ескіз і картони спільно з сином) у співавторстві з Роман Кириченко, Надією Клейн, Кириченко Іриною. Та інші панно: „Тарас Бульба“, „Черевички“, „Сорочинський ярмарок“, „Майська ніч“, „Ніч перед різдвом“, „Миргород“

- мозаїка «Давид Ґурамішвілі» на курзалі санаторію «Миргород» у Миргороді, 1971-1975, у співавторстві з Роман Кириченко,  Кириченко Ірина (?)

- мозаїчне панно «Природа і люди», 1977,  (заг. пл. 100 кв. м) на головному корпусі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН. Автори: Степан Кириченко, Роман Кириченко, Ірина Кириченко

- мозаїки в приміщенні адміністрації Морського порту в Ізмаїлі, 1976-1977: девять  панно: «Космос», «Наука», «Взяття фортеці Ізмаїл»…, у співавторстві з Романом Кириченко, з Надією Клейн (?)

- мозаїки „Т. Г. Шевченко“ та „На оновленій землі“  Палацу культури в с. Шевченкове Кілійського району Одеской Обл., 1977-1978, у співавторстві з Романом Кириченко

-мозаїки на фасаді Будинку культури в смт. Лисянка, Черкаська обл. (1981—1982, спільно з Оленою  Кириченко)

- мозаїчні панно на станції «Червоноармійська» Київського метрополітену (нині «Палац „Україна“), 1984, спільно з Романом Кириченком) , з 2015 року панно приховано

- багатофігурний мозаїчний фриз «Тріумф Перемоги» - оформлення Зали Слави в Мемор. Комплексі «Нац. музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр.», Київ, 1978–81, у співавторстві з Романом Кириченком, Надією Клейн. Фриз складається з 6 горизонтальних композицій (Оборона, Прощання, Атака, Зустріч, Парад, Відродження) та 6 вертикальних фігур (Батківщина-Мати, Зоя Космодем’янська, Олександр Матросов, Воїн, Сіяч, Урожай)