Зарецький Віктор

Живописець, педагог, громадський діяч. Одним із перших серед українських митців перейшов на справді реалістичні позиції, відмовився від «лакування» так званої соціалістичної дійсності. З його ім`ям пов`язане выдродження стилю «модерн» в українському малярстві кінця ХХ ст. Засновано прмію імені Віктора Зарецького.

Народився в 1925 році в м. Білопілля Сумської області. 1953 року закінчив Київський художній інститут. Разом з дружиною Аллою Горською - один з лідерів шістдесятницького руху. Після вимушеного від’їзду Л. Танюка до Москви Зарецький очолює Клуб творчої молоді. 1978 року відкрив власну студію. Розробив оригінальну педагогічну систему ˗ «Роздуми біля полотна», текст якої був надрукований після смерті художника. В художній студії навчалось понад 200 учнів. Працював у галузі станкового і монументального живопису, монументальної мозаїки: «Прометеї» на школі №5 у Донецьку, «Естафета» ˗ у Краснодоні, «Дерево життя», «Боривітер» ˗ у Маріуполі.

Наприкінці 70-х на поч. 80-х років Віктор Зарецький звернувся до мистецтва сецесіону, зосібна до спадщини Ґустава Клімта, художня система якого дала поштовх новому етапові європейського живопису. Спираючись на українську національну традицію, Зарецький використовував притаманну стилеві «модерн» символічну мову.

Державна премія ім. Т. Шевченка присуджена 1994 року (посмертно) за картини «Солдатка», «Літо», «Дерево (Витоки мистецтва)», «Ой кум до куми залицявся», «Весняні клопоти». 

Помер в 1990 році.