Горська Алла

Живописець, графік, художник - монументаліст. Один з духовних лідерів опору тоталітаризму, визначний діяч українського національно-демократичного руху 1960-х років. Організатор Клубу творчої молоді «Сучасник» - найвищої хвилі шістдесятництва. Людина великої енергії та громадянської мужності.

Народилася в місті Ялта. 1954 року закінчила Київський художній інститут. У 1960-х роках Алла Горська створила полотна «Прип’ять. Пором», «Абетка», «Хліб». Художниця розробила ескізи до вистав «Ніж у сонці» за поемою І. Драча, «Отак загинув Гуска» М. Куліша, «Правда і кривда» М. Стельмаха. Спектаклі, готові до постановки, було заборонено. До 150-річчя від дня народження Т. Шевченка Алла Горська разом із О. Заливахою, Г. Зубченко, Л. Семикіною та Г. Севрук виконали вітраж у фойє червоного корпусу Київського університету «Шевченко. Мати», який було знищено. У техніці лінориту і малюнка художниця створила галерею портретів ˗ Б. Антоненка-Давидовича, В. Симоненка, В. Світличного і Є. Сверстюка; Т. Г. Шевченка й О. Довженка.

У 1965 – 1970-х роках з В. Зарецьким, Г. Синицею, Г. Марченком, Б. Плаксієм і В. Смирновим Алла Горська виконала низку монументальних робіт у Донецьку, Києві, Краснодоні, Маріуполі. Після підписання «Листа-протесту 139-ми» у 1968 році її було вдруге виключено зі Спілки художників.

Алла Горська була повністю під контролем КДБ та керівних кадрів Генштабу. В листопаді 1970 року Алла Горська була жорстоко вбита у Василькові. За офіційною версією - вбивство на підставі сімейних чвар. 

Широко відома в Україні та світі громадсько-політична діяльність Алли Горської і її загибель значною мірою залишили поза суспільною увагою мистецький доробок художниці, представлений десятками монументальних і живописних творів, великою кількістю графічних робіт, ескізів. Творчість її  ґрунтувалася на традиціях київської академічної школи, народному мистецтві, українському авангарді 1920-х, бойчукізмі, глибокому знанні світових мистецьких напрямів.