Довженко Григорій

Григорій Довженко — художник-монументаліст і живописець, у 1920-х роках також працював як художник кіно.

Народився 1899 року в селі Полтавка (нині — Баштанка Миколаївської області).

У 1922–1928 роках навчався в Одеському художньому училищі у Данила Крайнєва та Теофіла Фраєрмана, згодом — на третьому курсі — у майстерні Григорія Комара. Відвідуючи Київ, Довженко знайомиться з творчою практикою монументальної майстерні професора Михайла Бойчука та працює художником-монументалістом у його майстерні.

У 1925 році вступає до АРМУ (Асоціації революційного мистецтва України). У 1927 році Григорій Довженко разом із Г. Комарем бере участь у розписах Східної торгової палати в Одесі, а наступного року разом із групою художників розписує Селянський санаторій імені ВУЦВК на Хаджибейському лимані. У 1929 році бере участь у розписах Будинку преси імені Михайла Коцюбинського в Одесі.

Після закінчення інституту Довженко працює художником на Першій державній кінофабриці в Одесі, де знайомиться з видатними майстрами українського кіно — Олександром Довженком та Іваном Кавалерідзе. У 1930 році художника запрошують на викладацьку роботу до Києва — проводити заняття з рисунку та живопису на архітектурному факультеті Київського художнього інституту. Однак політичні обставини та напружена педагогічно-творча атмосфера у виші негативно вплинули на його діяльність — у 1936 році його було звільнено з посади.

У перші дні Другої світової війни художника евакуювали до Таджикистану. У 1945 році він повертається до Києва й починає працювати в новоствореному Інституті монументального живопису і скульптури при Академії архітектури УРСР, де займається розробкою питань синтезу мистецтв. Він стає автором винаходу техніки різьблення по сирому тиньку з розписами на основі поліхлорвінілових синтетичних смол, водночас виступає за відновлення технік темперного фрескового розпису та мозаїки. Тому кінець 1940-х — 1950-ті роки стали періодом повної відданості художника монументальному мистецтву.

Упродовж 1953–1960 років викладав у Київському училищі прикладного мистецтва.

Помер у Києві 1980 року.

Серед творів монументального мистецтва:

- Розпис «Дружба народів» у вестибюлі Східної торговельної палати в Одесі (1927, темпера; під керівництвом Григорія Комара; знищено). Ескізи (папір, акварель) зберігаються у Національному художньому музеї України;

- Розписи плафонів у Селянському санаторії імені ВУЦВК в Одесі (1928, під керівництвом Михайла Бойчука; знищено);

- Розпис «Індустріалізація» у Будинку преси імені Михайла Коцюбинського в Одесі (1929—1930, очолював групу монументалістів; знищено);

- Оформлення селища «Будівельник» у Дніпропетровську (1948—1949);

- Оформлення екстер'єру палацу культури у Новій Горлівці (нині — східний район Горлівки) (1950);

- Оформлення Палацу культури (1951—1952) та Літнього театру (1953) у Новій Каховці;

- Орнаментально-декоративне оформлення Будинку культури у селі Драбівцях Черкаської області (1955—1956);

- Оформлення Палацу культури імені Івана Франка у Донецьку (1955—1956);

- Оформлення Будинку культури «Харчовик» (нині — «Славутич») у Києві (1957, не збереглося);

- Орнаментально-геральдичне оформлення Музично-драматичного театру в Рівному (1959—1960, плафон, темпера, різьблення по сирому тиньку);

- Оформлення кінотеатру «Космос» у місті Щорсі (1964, бетонний рельєф, мозаїка; разом з Миколою Стороженком і Володимиром Василенком);

- Декоративно-геральдичне оздоблення Молодіжної бібліотеки у Києві (1968);

- Мозаїчне панно «Живи, Україно прекрасна і сильна» на Будинку культури колгоспу «Україна» у селі Тіньках Черкаської області (1969);

- Оформлення Палацу культури Чернігівського комбінату хімічного волокна (1970);

- Мозаїчне панно «Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» на фасаді кінотеатру «Ровесник», нині Київський муніципальний академічний театр ляльок у Києві (1970);

- Монументально-геральдичне оформлення Будинку культури місті Лозовій Харківської області (1976);

- Монументально-мозаїчне оздоблення Будинку культури в радгоспі-заводі «Зелений Гай» міста Вознесенська Миколаївської області (1979).

Sources: https://vufku.org/names/hryhorii-dovzhenko, https://uk.wikipedia.org/