Арнаутов Віктор

Віктор Арнаутов

Народився 11 листопада 1896 р в с. Успенівка, Токмакського району, нині Запорізької області.

Син священника. Юність провів у Маріуполі, закінчив гімназію, брав уроки малювання у художника В.Тарасова. В 1914 році закінчив Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище і пішов на фронт молодшим офіцером ескадрону Литовського уланського полку. На початку 1918 року демобілізувався і поселився в Симбірську, звідки знову був мобілізований в армію Колчака і відступав з нею до Сибіру та на Далекий Схід.

В 1920 році Емігрував в Харбін. Заробляв іконописом і розписом шкатулок. Одночасно навчався в студії "Лотос" у колишніх викладачів Єкатеринбуржського училища М. Кичигіна та А.Бернардацці. Працював кавалерійським інструктором  у маршала Чжан Дзо-Ліна в Мукдені. Одружився з донькою помічника військоговго аташе Л.Блонській, мав від неї трьох синів (Михайло, Василь та Яків)

1925 року поїхав у США та поселився в Сан-Франциско. Вчився в Каліформнійській художній школі у Г.П'єзоні, Р.Стакпола та Л. Рандолфа. Зацікавившись фрескою поїхав вдосконалювати майстерність до Дієго Рівери в Мексику. В 1929-1931 під його курівництвом працював у Мехіко над фресками для будівлі Міністерства охорони здоров'я, Національного та Губернаторського палаців. Повернувшись в США, почав працювати самостійно. Виконав настінні розписи для клініки в Пало-Альто, штат Каліфорнія (1932), школи імені Дж. Вашінгтона (1936), Меморіальної вежі в честь пожежників - героїв землетрусу 1906 року в Сан-Франциско (Coit Tower, 1934-1938 рр.). Займався станковим живописом та графікою. З 1933 по 1939 провів персональні виставки в Сан-Франциско, Стоктоні, Трентоні, Стенфорді. Брав участь у виставках художньої асоціації Сан-Франциско в 1937, 1938 та 1946 роках.

На початку 1930-х викладав в Каліфорнійській художній школі, з 1936 року прогягом 25 років - на факультеті мистецтва та архітектури Стенфордського університету.  

З 1938 року був членом Комуністичної партії США. В 1941-1945 очолював Російсько-американську спільноту по наданню допомоги Червоній Армії. В 1949 році брав участь в Конгресі прихильників миру в Мехіко. В 1950-ті входив в групу Graphic Workshop в Сан-Франциско, котра об'єднувала художників лівих поглядів; спільно з ними брав участь у виставці американських художників у москві в 1959 році. 

В 1961 році в групі емігрантів відвідав СРСР, а в 1963 році, після трагічної загибелі дружини й виходу на пенсію повернувся на батьківщину, отримав радянське громадянство і поселився в Жданові (Маріуполь). Здійснив ряд монументальних проектів: мозаїки "Підкорювачі Космосу" (1964 р.) на боковому фасаді Будинку зв'язку та мозаїки на фасаді школи №45 (в співавторстві з Г.Пришедьком), мозаїчне панно "Від скіфів до космосу" (1968-1970 рр.) в інтер'єрі Маріупольського аеропорту.

В 1970 році одружився з ленінградською художницею та мистецтвознавицею Н.Толепоровською і переїхав в с.Виріца ленінгадської області. там і помер в 1979 році. В 1980 році був перепохований в Жданові.